Інформація - це відомості про об'єкти та явища
навколишньої дійсності, про їхні параметри, властивості та стан, які
знижують ступень невизначеності та неповноти знання про ці об'єкти та
явища. Крім того, інформація - це дані, що використовуються для
отримання нових знань чи прийняття рішень. Даних, що зберігаються,
завжди більше, ніж інформації. Таким чином, інформація - це
цілеспрямовані знання про об'єкти, представлені в різноманітних моделях.
Виділяють основні поняття міжнародної інформації,
які визначають предмет міжнародних інформаційних відносин, об'єкти і
суб'єкти таких відносин. На сьогодні терміном «Міжнародна інформація»
позначають такі поняття.
Міжнародна інформація - це документовані або
публічно оголошені відомості про події та явища у міжнародному
співтоваристві (міжнародному інформаційному просторі), зафіксовані на
матеріальних носіях з реквізитами, які дозволяють ідентифікувати ці
відомості.
Коли говоримо про сукупність якихось явищ, то ці
явища можуть ставати суб'єктами міжнародного права. Та коли явища
зафіксовані на матеріальних носіях, то вони будуть ставати предметами
речового, майнового міжнародного права. Тобто вони можуть оскаржуватися,
їх можна подавати в арбітражний суд, з ними можна працювати як із
звичайними матеріальними речами. Тому з одного боку ми говоримо, що
інформація - це не матерія, а з іншого боку - інформація може бути
об'єктом міжнародного права. Незважаючи на приватний характер власності
інформації, на те, що є фірми, є приватні особи, які володіють тими чи
іншими масивами інформації, відповідальність, за міжнародним правом, на
міжнародній арені несе держава. І тому держава в спеціальному
законодавстві контролює ті інформаційні ресурси, які перебувають на
території певної країни.
Міжнародна інформація визначається як сукупність
відомостей про систему міжнародних відносин, а також про структуру,
загальні властивості інформації і питання, пов'язані з пошуком,
збиранням, аналізом, зберіганням та розповсюдженням інформації у системі
міжнародних відносин.
Процес одержання, зберігання та використання
міжнародної інформації тісно пов'язаний з процесом глобальної
комунікації між суб'єктами міжнародних інформаційних відносин, які
виникають у всіх сферах діяльності держави і суспільства при одержанні,
зберіганні та використанні інформації.
Таким чином, міжнародна інформація є складовою
глобальної комунікації, метою якої є з'ясування закономірностей
взаємодії суспільства та інформації і формування інформаційного
суспільства. Міжнародна інформація орієнтована на забезпечення
зовнішньої та внутрішньої політики дер жав, економічної стратегії країн,
на забезпечення національної безпеки, прогресивний розвиток міжнародних
відносин та міжнародного права. Кожна країна формує свою стратегію
інформаційної політики, в якій визначаються усі аспекти інформаційного
забезпечення міжнародних відносин.
Так, наприклад, в США інформаційна політика держави
спрямована на забезпечення національних інтересів у міжнародному
інформаційному просторі, вона входить до воєнної доктрини США та
американської стратеги безпеки. Це зовнішній аспект. Внутрішній аспект
інформаційної політики США орієнтований на забезпечення доступу до
інформації для кожного індивіда, на забезпечення прав інтелектуальної
власності та авторських прав, а також на забезпечення інтелектуальних
прав певних верств суспільства.
Функції міжнародної інформації полягають в
узагальненні та професійній оцінці інформації, в прогнозуванні
міжнародних правових та економічних наслідків прийняття рішень у
створенні обґрунтованих рекомендацій для їх реалізації. Через обмін та
інтерпретацію інформацію аналізуються і плануються політичні дії.
Країни Європи та Америки розглядають міжнародні інформаційні процеси як обєктивну
реальність і шукають можливості співпраці з монопольними інформаційними
центрами, які володіють 85% міжнародної інформації. МІ концентруються в
міжнародних інформаційних потоках з безпрецедентним рівнем контролю над
проходженням інформації, пропагандою ідей і створення іміджу. Цей
контроль дає можливість формувати зміст МІ: добирати інформацію за
певними напрямками і впливати на міжнародну громадську думку,
культивуючи певні ідеї.
Найбільші корпорації: CNN, RCA, Ascett, DPA, BBC, RTL, Rater, Франспрес, AcosiatiolPress.
Міжнародні інформаційні відносини - це підгалузь міжнародних відносин яка розглядає співробітництво субєктів
міжнародного права в галузі інформації. Виділяють основні поняття
міжнародної інформації, які визначають предмет міжнародних інформаційних
відносин, обєкти і субєкти таких відносин.
Субєктам міжнародних інформаційних відносин виступають:
1.Міжнародні організації:
універсальні
-регіональні
субрегіональні
2.Країни учасниці міжнародних співтовариств
3.Транснаціональні компанії
Фізичні та юридичні особи (установи, організації,
підприємства, фірми, вищі посадові особи держави, які впливають на
прийняття рішень в міжнародній політиці.
Щодо аспектів інформаційної культури - визначивши
зміст та сутність категорії «культура», поєднаємо (генеруємо) її з
категорією «інформація». Зясуємо, які формулювання
може мати термін «інформаційна культура». Проведений аналіз різних
наукових і популярних джерел дав змогу зробити такі узагальнення.
Інформаційна культура (від лат. cultura - освіта, розвиток та
information - розяснення) - це:
1)множина досягнень певного
людського суспільства (групи людей, нації, народу, суспільства, держави,
міжнародного співтовариства) у сфері інформаційних відносин (у тому
числі мистецтва, науки, техніки тощо);
2)відповідний рівень розвитку
інформаційних відносин на певний момент часу, у просторі, колі осіб, що
визначається порівняно з попередніми показниками інформаційної
культури;
)множина практичних,
матеріальних і духовних надбань суспільства, які відображають історично
досягнутий рівень розвитку суспільства і людини у сфері інформаційних
відносин та втілюються в результатах інформаційної діяльності. У вужчому
розумінні, інформаційна культура - це сфера духовного життя
суспільства, що охоплює насамперед систему виховання, освіти, наукової
та мистецької творчості, у контексті інформаційних відносин, а також
установи й організації, що забезпечують функціонування їх (школи, вищі
навчальні заклади, клуби, музеї, театри, творчі спілки, товариства
тощо);
)ступінь (рівень) довершеності в оволодінні знаннями у галузі суспільних інформаційних відносин та діяльності;
)метод формування визначеного в ідеалі рівня інформаційних відносин;
)множина умов, які забезпечують високий рівень, продуктивність, безпеку інформаційних правовідносин;
)рівень фахової підготовки працівників (працівника) у сфері інформаційних правовідносин та особистої організованості їх:
)рівень відповідності норм, встановлених у суспільстві, нормам інформаційних правовідносин;
)галузь загальної культури (як науки), що вивчає проблеми унормування суспільних інформаційних відносин;
)множина духовних цінностей у сфері інформаційних відносин, створених людством протягом його історії;
)рівень, ступінь досконалості певної галузі розумової діяльності.
Сутність інформаційної культури може розглядатися й
у контексті категорії «культура поведінки у сфері інформаційних
відносин». Зазначена категорія також має багатоаспектний зміст.
